bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

Головна Новини Контакти

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

Офіційна інформація
   
Наше місто
   
Економіка міста
     
Гуманітарна сфера
     
Сервіс та відпочинок
   
Опитування
Які Ви бачите шляхи виходу з кризи житлово-комунального господарства?
Створення ОСББ
Реприватизація житлового фонду
Підвищення тарифів на послуги
Байдуже
Результати
Архiв опитувань

uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

Українські міста в Iнтернеті

Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика
Туристична Свалявщина
Історичні пам’ятки
  1. Пам’ятник святим рівноапостолам Кирилу і Мефодію (с. Драчино) .
  2. Пам’ятник та підпорна стіна жалоби жертвам післявоєнних репресій 1944 – 1945 р.р. (м. Свалява, вул. Верховинська).
  3. Пам’ятник радянським воїнам – визволителям, партизанам та підпільникам , що загинули восени 1944 року на території району (м.Свалява, вул. Головна)
  4. Пам’ятник видатному українському письменнику І.Франку (м. Свалява, вул. Головна) .

 

Обличчя Сваляви крізь призму історії

   Кожне місто, як і особистість, проживає етапи свого становлення і розвитку. На міських вулицях знаходять своє відображення історичні епохи, архітектурні стилі, залишають по собі слід суспільні справи і уподобання городян (якщо не всіх, то найбільш діяльних і відомих).

Свалява, попри свою молодість (статус міста їй було надано у 1957 році), зовнішній вигляд – надто центральної частини – помітно змінювала з плином часу. Про те, який слід залишили по собі минулі десятиліття на обличчі Сваляви, як тут жилося нашим попередникам, що ми перейняли від старших поколінь земляків у спадок – розмова з подружжям Долиничів. Йосип Йосипович ДОЛИНИЧ – почесний громадянин Сваляви, знаний краєзнавець, людина, яка зібрала багатющий історичний матеріал про наше місто, його дружина Ельвіра Олександрівна, викладач Свалявського технічного коледжу – корінна жителька Сваляви - діляться знаннями і спогадами про Сваляву і свалявців.

- Чи можна поділити розвиток нашого міста, якщо не заглиблюватися в надто сиву давнину, на певні етапи?

Йосип Йосипович: - Проаналізувавши події ХХ століття, можна виділити, на мою думку, два великі періоди – дорадянський (охоплює 1919-1939 роки, коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини, а також 1939-1944 роки, коли Срібна Земля була частиною Угорщини) і радянський. У дорадянську добу активно велася забудова центральної частини міста, особливо після того, як у 1928 р. Свалява стала центром новоствореного адміністративного округу, який об’єднав три територіальні регіони: теперішній Свалявський, Нижньоверечанський і Чинадіївський. Тоді було споруджено перші двоповерхові будівлі: сучасний адмінбудинок міської ради та районного суду, колишній Будинок школяра, корпуси сучасної школи мистецтв на вулиці Борканюка (колишній військкомат) та на вулиці Головній (колишня поліклініка), ЗОШ № 1 (приміщення колишньої горожанської - Масарикової - школи), колишній кінотеатр ім. Т.Г. Шевченка, сучасну будівлю готелю „Карпати”, а також приміщення корпусу ЗОШ №3 (згодом добудували ще один поверх). Решта будинків були одноповерховими.

Після того, як Закарпаття увійшло до складу УРСР, почалася активна забудова центральної частини Сваляви. Тоді було споруджено перші чотириповерхові будинки по обидва боки від районного Будинку культури. Сам Палац культури (так він раніше називався) звели у 1959 році. Зараз від дорадянської одноповерхової Сваляви майже нічого не залишилося, окрім приватного сектора.

- А що було на місці споруд у центрі, зведених за часів СРСР?

Ельвіра Олександрівна: - На місці п’ятиповерхівки по вулиці Головній, де на першому поверсі - ювелірний магазин і магазин „Електрон”, були їдальня й аптека. До слова, цікава історія їдальні. Це тільки за назвою цей заклад був їдальнею, а, по суті, рестораном, бо ввечері туди приходили, аби потанцювати під „живу”, як тепер кажуть, музику (мелодії танго, вальсу-бостона, фокстроту у різний час і відповідно до тодішньої моди грав оркестр). Автобусна зупинка у 50-і роки була... під дубом. Теперішній автовокзал спорудили на місці, яке до того було пусткою і часто підтоплювалося під час сильних дощів. Міський ринок раніше розташовувався на місці, що прилягає до сучасного універмагу „Курортний”, перед теперішнім адмінбудинком райдержадміністрації та райради, вхід до нього був із вулиці Шевченка. А на території сучасного автопарку колись було футбольне поле.

- У Сваляві була своя футбольна команда?

Е.О.: - Так. І до її створення був причетним мій батько - Олександр Мондок. Справа в тому, що він був засновником спортивного товариства „Братство”, до якого входили й футболісти. У нашому сімейному фотоархіві зберігається світлина 1921 року, на якій – тогочасна футбольна команда.

- А які свалявські вулиці мають найбільш поважний вік?

Й.Й.: - Насамперед це сучасна вулиця Головна. До слова, їй повернули колишню назву, під якою ця вулиця є на карті 1900 року, що мені пощастило віднайти.

- Йосипе Йосиповичу, щодо зміни назви центральної вулиці Сваляви з Леніна на Головну після розпаду СРСР, то слід зауважити, що саме до ваших пропозицій прислухався тогочасний депутатський корпус міської ради, повернувши на карту міста історичну назву вулиці...

Й.Й.: - ...яка за всіх політичних режимів носила імена вождів. Це на початку ХХ століття вона мала не „політичну” назву Головна, а після того була вулицею імені Масарика, Хорті, Сталіна, Леніна. Крім Головної, на згаданій карті є сучасні вулиці Першотравнева (тоді вона була вулицею Ю.-К. Жатковича), Духновича (на карті 1900 р. – вулиця Нусера).

- А якими були найулюбленіші місця відпочинку свалявців у різні роки?

Е.О.: - Якщо вести мову про дорадянський період, то у місцевої громади було заведено пішки прогулюватися ввечері в центрі міста (потім ця традиція закріпилася). Хоча заможні свалявські родини тоді часто з’являлися на центральних вулицях на бричках. Уявіть: пан і пані, вдягнуті за останньою європейською модою,- на бричці, попереду - кучер, доглянуті коні. Їздили вулицями Сваляви у далекі 20-і – 30-і роки й автомобілі (зараз їх відносять до стилю ретро). Загалом, можна сказати, що за стилем свалявська громада тяжіла більше до міської культури. Пані та панянки носили тоді капелюшки, сумки, рукавички, прикраси за останнім словом моди. Модниці зі Сваляви купували собі обновки не тільки в Мукачеві чи в Ужгороді, а навіть у Будапешті (у 1939-1944 роках, коли Свалява була на території Угорщини). Пригадую, мої батьки інколи їздили до Будапешта швидкісним потягом „Арпад”, що курсував між Мукачевом та Будапештом.

До послуг жителів Сваляви за часів Чехословаччини й Угорщини був фірмовий магазин відомої чехословацької взуттєвої марки „Батя” (він був на розі сучасних вулиць Головної та Духновича, саме там, де зараз - цілодобова аптека), перукарські салони. Полюбляли жителі Сваляви відвідувати тодішній кегельбан (колишній кінотеатр   ім.Т.Г. Шевченка).

- Ельвіро Олександрівно, а яким був побут жінок Сваляви у буржуазний, якщо можна так сказати, період? Чи ходили вони на роботу?

Е.О.: - Більшість жінок тоді були домогосподарками. Вели домашнє господарство, виховували дітей. До слова, якщо жінка не ходила на роботу, то всю хатню роботу вона виконувала самотужки. Няні для дітей, хатні працівниці були в тих родинах, де дружина працювала на рівні з чоловіком.

- А який вид підприємницької діяльності обирали тогочасні бізнесвумен?

- Здебільшого вони були власницями крамниць, перукарень, кафе.

- Що, на ваш погляд, є символами Сваляви?

Й.Й.: - Найдавнішою спорудою Сваляви є, як відомо, Михайлівська церква, побудована у 1588 р., перебудована у 1759 р. Гадаю, вона заслуговує на те, щоб бути візиткою-символом нашого міста. До нерукотворних символів я відніс би чотирьохсотлітній дуб (не випадково герб і прапор рідної Сваляви прикрашають саме дубові листки з нашого дужого красеня), а також ошатне гніздо, яке звели граціозні лелеки на високовольтній опорі, що на території залізничного вокзалу, і щороку виводять тут своїх пташенят (а це, за нашими давніми прикметами, на сімейне щастя і продовження роду).

Е.О.: - Мені особливо приємно, що у Сваляві продовжують футбольні традиції, започатковані моїм батьком і його колегами ще на початку минулого століття, гравці і тренери футбольного клубу „Авангард”. Радує, що Свалява на слуху у вболівальників Закарпаття і завдяки успішним виступам авангардівців на трибунах міського стадіону вирують футбольні пристрасті.

- Яким вам бачиться найближче майбутнє Сваляви?

Й.Й.: - Є всі підстави думати про те, що воно буде пов’язане з туризмом і рекреацією.

 

[версія для друку]


Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют

Сайт створено Інститутом трансформації суспільства в рамках програми МАТРА КАП Посольства Королівства Нідерланди в Україні




TyTa